Село Кочубеївка визволено 8 березня 1944 року. За визволення села полягло 58 чоловік, за визволення  с. Микілького-10 чоловік. 72 жителя села нагородженні орденами і медалями за героїзм в роки війни. Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст і сіл, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.  Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь Вдячні жителі села Кочубеївки вшановували пам'ять людей,які полягли за визволення, збудувавши їм пам'ятник  та стелу з висіченими іменами загиблих. В 1960 році збудовано пам'ятник . В 1956 році збудовано стелу на якій висіченні прізвища воїнів загиблих в боях за визволення села.

  Після завершення війни  завдяки ентузіазму та працелюбства  жителів села розпочата відбудова . Створено колгосп на чолі з Лісоволом  Р. П / перший голова колгоспу/.

  Розпочала діяти  сільська рада, перший голова Прядко Н.В.

  Організовано роботу Кочубеївського  споживчого товариства /діє 5 магазинів,кафе з їдальнею . Починає працювати пекарня, яка забезпечує хлібобулочними виробами Високопільський район. Функціонує сир завод , продукти якого експортують за рубіж.

 Функціонує КЗ «Кочубеївська ЗОШ І-ІІІ ступенів». Навіть в роки Великої Вітчизняної війни школа, побудована німцями-менонітами, не припиняла своєї роботи . В 1957 році була відрита 8 річна школа. В 1964 році введено в дію  новий корпус Кочубеївської середньої школи, де на даний час навчається 115 дітей, викладає  17 вчителів. 

В 1975 році відкрито новий сільський Будинок  культури на 360 місць  та сільська бібліотека, яка налічує понад 25тис різної літератури.

В 1975 році відкрито новий дитячий садок на 120 місць, на даний час дитячий садочок «Малятко» відвідує 18дітей, обслуговує персонал в складі 5 чоловік.  

Добудовано в селі вулиці   Ювілейна ,  Арташатська .

                 Збудовано в 1980 році адміністративний будинок (на даний час Кочубеївська сільська рада) та  пришкільний інтернат, який на превеликий жаль не зберігся .

Заасфальтовано вулицю Ювілейну в 1984 році, вулицю Арташатську в 1992 році.

                 В 1994 році за активної ініціативи голови колгоспу Чапленка А.І  розпочато газифікацію села. Протягом 1994-1996 років в більшість будинків жителів села проведено блакитне паливо. Також впродовж  чотирьох років газифіковано вулиці села, школу, дільничну лікарню, аптеку, дитячий садок.

                 Після проведення реформування в агропромисловому комплексі розпайовано землі колишнього колгоспу ім. Ілліча , внаслідок чого  552 члена  колгоспу одержали сертифікати на земелні частки /паї/ .  150 працівників  соціальної сфери одержали земельні ділянки площею 1,5 га для ведення ОСГ.

                  На даний час територія сільської ради  складає  -  4059.9 га  . 

       В селі Кочубеївка церква  існувала з часу заснування села, але нажаль до наших днів не збереглась . В селі Микільське збереглась до сьогодення .Село квітло,  розбудовувалось і з’явилась в людей величезна потреба в будівництві нової церкви .  Тому  в  центрі  села,  при  сільській  дорозі,  у 1992р.   стараннями  селян  в  старенькому  і  малому  приміщенні  тимчасово  розташувалася  церквушечка .  Поруч  стояв  великий  німецький  будинок, з  якого  потрібно  відбудувати  храм . Споруда  мурована ,  прямокутна  в  плані , зального  типу  з  внутрішньо  виділеним  олтарем  і  притвором . Зовнішні  стіни  розписані, неначе,  писанка . Розписувати  храм  та  виготовити  іконостас  згодився  місцевий  художник, який  все  своє  вміння  і  любов  переніс  на  ікони  .

Великим  скарбом    є  ікони , які   принесенні   людьми  від  усього  серця,  вони  є  як  дорогоцінне  каміння  на  прикрасі  .  Це  ікони  перед  якими  молилися  наші  далекі  предки, а  сьогодні  вони  споглядають на  нас і  чекають  нашої  молитви  . Ще  одна  своєрідна  особливість Кочубеївської церкви - це  насиченість  інтер”єру  багатством  вишивок  у  формі  ікон , рушників та  обрисів .

В 1998 році приміщення бані було перебудоване в пекарню, для забезпечення хлібом жителів Кочубеївської сільської ради. Пізніше після розпаду КСП ім.Ілліча пекарню викупило тов « Дніпрянка»,але жителі села можуть купити хліб для власних потреб

29 березня  2006 року підписано Меморандум  про взаємопорозуміння  між громадою с. Кочубеївка  в особі сільського голови  Кочубеївської сільської ради  Дударь І.І. та представником УФСІ   згідно якого  затверджено Мікропроект № 8-65-18-008“Полегшення доступу жителів села Кочубеївка до якісної питної води “ Остаточно спорудженна башня в 2008 році, вода почала подаватися в будинки жителів села. Глибина свердловини сягає 182метрів.В 2010році водогін підведено до жителів ще двох сіл сільської ради:Світлівка та Микільське. Це єдина башня в Високопільському районі, що забезпечує безперебійну, постійну, щогодину подачу  води та  забезпечує  безперебійною подачею води три населенні пункти сільської ради  – села Кочубеївку, Микільське, Світлівку.

             Відстань від сільської ради до райценту - 38 км,  відстань до обласного центру –

150 км. Центральна садиба – с.Кочубеївка .До сільської ради входить три населенні пункти:   с.Кочубеївка, с.Микільське , с.Світлівка .За  станом на 01 січня  2007  року  проживає 936  чол