Проведена загальношкільна лінійка присвячена Міжнародному Дню пам'яті жерт Голокосту. Голокост — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.Сьогодні я пропоную здійснити заочну мандрівку до концтабору Осенцим.(Перегляд фотодокументів, матеріалів)  Гітлерівський концтабір Освенцім-Бжезінка (Аушвіц-Біркенау), який знаходиться на півдні Польщі, вирішено залишити недоторканним як місце скорботи всього світу. На території сумнозвісного концтабору, де нещадному тотальному знищенню піддавалися «расово і біологічно чужі» елементи – євреї, цигани, представники багатьох інших народів, діє музейний комплекс, присвячений пам’яті жертв нацистського режиму.

Точна кількість закатованих, розстріляних , отруєних в газових камерах, померлих від голоду, хвороб, непосильної роботи або в результаті болісних медичних дослідів доктора Йозефа Менгеле, не встановлено, так як при настанні радянських військ документація концентраційного табору була знищена, а більшу частину ув’язнених погнали на захід в смертельний марш. На думку більшості дослідників, в 1941 – 1945 роках в найбільшому нацистському таборі знищення загинуло близько 1,3 мільйона осіб

Місцем розміщення концентраційного табору було обране слабке польське місто Освенцим, перейменований в Аушвіц.Місто мало гарне залізничне сполучення, що дозволяло  направити сюди величезну кількість людей зі всієї Європи. Дорогою смерті для сотень тисяч ні в чому невинних людей стала залізнична гілка, що веде до концтабору Освенцим (фото нижче).

У квітні 1940 Рудольф Гесс за наказом фюрера приступив до створення табори знищення. Тоді ж концтабір Освенцим прийняв перших в’язнів – поляків, які стали вимушеними будівельниками. Приблизно через рік за указом Гіммлера почалося будівництво другої секції табори знищення (Біркенау або Аушвіц II). Тут стараннями демонів націонал-соціалізму були створені самі нелюдські й принизливі умови перебування, перебували страшні знаряддя масового винищення людей – газові камери і крематорій.

Незабаром концтабір Освенцим поповнився третьою секцією – комплексом таборів примусової праці (Аушвіц III). Саме в Освенцімі на шибениці коменданту табору Гессові, керівнику щоденного знищення людей, судилося розпрощатися з життям. Але колись він став учасником Нюрнберзького процесу, де розповів світу про перевершує можливості людського розуміння, витонченої техніці масових вбивств, здійсненої в найбільшому з усіх відомих таборів.

Важко визначити, які почуття у відвідувачів музею Аушвіц-Біркенау викликають настільки похмурі експонати: чавунна напис на Освенцімі «Arbeit macht frei» – цинічне гасло «Робота робить вільним»; чотириметрової висоти паркан з колючого дроту, по якій пускали струм; блок № 10 – місце, де нацистські лікарі-нелюди проводили досліди на людях; « виконавча стіна », у якої розстрілювали ув’язнених; крематорій; бараки. Адже концтабір Освенцим – це не тільки місце, де під впливом шаленої ідеї були потоптані людські цінності.

В’язням жахливого табору смерті вдавалося чинити опір і робити втечі. Ці бараки стали свідками злетів людського духу і самопожертви, коли один в’язень віддавав життя за іншу або самовіддано доглядав за змученому, приреченим на загибель, товаришем.

Аушвіц-Біркенау – не тільки пам’ятник тріумфу жертв над катами, але й дуже серйозне застереження людству.