"Відколи сонце сяє серед неба,
Не жив такий, кому знання не треба.
Які б віки прадавні не взяли ми-
Розумні люди мовами усіми
Знання шукали, сил не шкодували
І речення у скелю вкарбували:
"Знання для серця - світоч найясніший,
Знання для тіла - панцир найміцніший"
                Рудані

Важливо, щоб діти розуміли, що навчання для них є основою гарного майбуття, що вони просуваються вперед, відчували задоволення від власного успіху й успіху тих, хто поруч, бачили позитивний результат. Я уважно ставлюсь до думок кожної дитини . Тому основне завдання , що я визначила для себе , як вчителя історії та правознавства - дати своїм  дітям нові стимули навчання, які зможуть викликати в них інтерес до вивчення суспільствознавчих дисциплін. Якщо значення зовнішніх стимулів зменшується, якщо способів  примушування не слід використовувати, якщо не можна розраховувати на загальний інтерес до предмета, то переді мною є лише один шлях. Я  повинна   організувати такий процес навчання, який викликатиме  почуття інтересу, руху вперед, розвитку. Єдиним засобом цього  є вплив на думку, і наочність лише тією мірою сприяє розвитку і поглибленню уважності, якою вона стимулює процес мислення. Насамперед треба пам’ятати, що наочність — це загальний принцип розумової праці школярів. К.Д.Ушинський писав, що діти думають «формами, звуками, фарбами і відчуттями».  Тому працюю над досвідом роботи на тему "Формування компетентної особистості школяра засобами наочності  на уроках суспільствознавчих дисциплін»